logo.png

Callback form

Provide us with your phone number

Callback form

Your callback has been sent sucessfully

Кредитні спілки — заручники безглуздої економічної політики

Кредитні спілки — це кооперативні організації, які були відроджені в Україні у 1992 році, іна сьогоднішній день у країні діють близько 800 таких установ. Вони об'єднують 2,7 млн громадя нУкраїни та надають фінансові послуги практично кожній третій українській родині і залишаютьсяважливим механізмом кредитування широких верств населення, суб'єктів малого підприємництв а,фермерських господарств, робота з якими не була і не є пріоритетною для банків, інвестиційнихфондів тощо. Загальний кредитний портфель кредитних спілок України складає близько 6 млрд грн.В усьому світі кредитні спілки мають право на життя на рівні з іншими фінансовимиінститутами і також успішно розвиваються. Так, кредитна спілка, що об'єднує колектив працівниківамериканської корпорації «Форд», у фінансовому об'ємі у декілька разів перевищує активи самоїкорпорації і є постійним фінансовим донором цієї корпорації. І, як відомо, від такої співпраці вумовах кризи, де особливо потерпає автомобільна галузь США, автогігант упевнено працює.Стосовно розвитку кредитних спілок в Україні, то з цим теж усе гаразд.По-перше, кредитні спілки отримали поштовх до розвитку, тому що статутний фонд длястворення банку в Україні «довели» до 10 млн євро, що унеможливило створення невеликих банківу регіонах. Такий стан банківської системи України призвів до монополізації банківської системикрупними іноземними банками, високими кредитними ставками та продажем українських банківіноземному капіталу. Про яку економічну безпеку України можна говорити у такому разі?До речі, щоб створити банк у США, потрібно мати статутний фонд у розмірі 4 млн дол., і цепри їхніх фінансових можливостях! Тому у нас замість невеликих банків, які повинні булизабезпечити фінансове обслуговування населення та малий бізнес, почали створюватися кредитніспілки, які й заповнили цей вакуум. Та якщо на місцях кредитну діяльність банків контролюютьустанови НБУ, кредитна діяльність кредитних спілок взагалі ніким не контрольована.По-друге, високі відсотки на депозити зробили свою справу. У кредитних спілках з'явилисязначні кредитні ресурси.На початку фінансової кризи НБУ вчинив більш радикально, прийнявши постанову прозамороження на деякий період повернення депозитів та відсотків за ними. Цей крок НБУ давможливість банкам адаптуватися до нинішніх фінансових негараздів.У кредитних спілках стало все по-іншому. Всі, кому не ліньки, на всіх рівнях почалипіаритися на фінансових негараздах і спрямували свої погляди на кредитні спілки. А кредитніспілки на першу вимогу та достроково почали повертати депозити, що теж негативно вплинуло наїхню ліквідність.На Черкащині банки не повертають депозити у десятки разів більше, ніж кредитні спілки, алепро це ніхто не говорить. Адже банки, м'яко кажучи, і в умовах кризи можуть дати «по зубах»,тобто затягати по судах: там великі служби кваліфікованих юристів.Але з кредитуванням у кредитних спілках є складнощі. Видавати кредити почали нефахів ці.Почали виникати проблеми з поверненням. Високопосадовці почали теж захищати нерядовихпозичальників. З'явилася купа юристів з рекомендаціями, як не повертати кредити. І як результат —у деяких кредитних спілках порушена ліквідність.Держкомфінпослуг як фінансовий регулятор кредитних спілок неспроможний вирішуватипитання про їхній фінансовий захист. А це треба зробити на найвищому державному рівні.Потрібно не допускати банкрутств кредитних спілок, бо це буде ще один дерибан людськихзаощаджень. Всі знають, як працюють арбітражні керуючі з дебіторами підприємств — це восновному 50 на 50 %. Потім з отриманих коштів — до 30 % винагорода арбітражного керуючого,платежі до бюджету, заробітна плата праців ників тощо, і тому, як правило, кредиторам нічого незалишається. Адже, як кажуть у народі, після таких санацій «і трава не росте».Для стабілізації роботи кредитних спілок необхідно:— терміново створити Державний фонд захисту вкладників кредитних спілок або створитиєдиний Державний фонд захисту вкладів банків та кредитних спілок;— накласти табу на обговорення фінансових проблем;— можновладці на найвищих рівнях повинні заспокоїти народ. Крилатий вислів «грошілюблять тишу» не втратив актуальності і сьогодні;— терміново надати кредитним спілкам необхідні фінансові ресурси на період фінансовоїкризи у розмірі 800 млн грн і терміном до 3 років. І це зважаючи на те, що у комерційні банки влитовід 140 до 160 млрд грн з валютних резервів України. І всі ці кошти пішли, як вода у пісок, аджебанки так і не почали кредитувати. Тобто напрошується висновок, що всі ці кошти виведені за межіУкраїни.Виникає запитання, яким це чином та з чиєї санкції правління НБУ витрачає валютні резервиУкраїни, і хто за це відповість? Щоправда, в НБУ теж почали розуміти, що доведеться відповідатиза колосальні збитки, завдані державі. Тому й почали розбігатися члени правління НБУ. Першим пішов у відставку Савченко.Олег Конопатський, «Антенна»

Наша адреса
Харків, вул. Мироносицька, 19А
тел: (057) 715-77-20
(050) 198-07-71
(067) 572-21-51